– Хлопці, чи чули, як сурма по нас голосила? – Сила ворожа закрила до волі нам шля ... – Пане орунжий, якби ж то була просто сила – Ми б тую силу давно вже тримали в рука !..
– Плакали верби над долею нашою злою; Тільки й було того щастя – на мент, на ковток... – Пане орунжий, ми йшли ненамарне до бою – Щось таки, бачите, виросло з наши кісток!
– Щось таки виросло, кажете... Так, правда ваша; Але ж дивіться, як глушить те зілля осот!.. – Пане орунжий, то коникам завтрашнім паша – А то на коників сяде – досягне висот!
– Хлопці, то що ж вам – не шкода й життя молодого? – Ваші ко ані вже правнуків няньчать свої !.. – Пане Симоне, ми з тим нині ближче до Бога, Щоб не за себе молитись Йому, а за ни ...
– Що ж, Україні не вік вікувати сумною! – Ми ще народимось в наши онука не раз!.. – Хлопці, я дякую вам, що були ви зі мною; Хлопці, я дякую долі, що був біля вас!
30.06.93
Прямая ссылка на текст песни Розмова: http://musworld.ru/music/rus/19/1/2035.html