Текст (слова) песни: Александр Авагян - Марія Оранта
Александр Авагян
Дика темрява морочить листопад, Затопила жовте золото землі. Сиве срібло розтіклося і зійшло, Синім сяйвом спала нув і згас Дніпро.
Розірвала морок ранкова зоря — Запалила на собора куполи, Гнівне сонце у стрільчатеє вікно Буйний струмінь — промінь в браму протягло. Запалило, засвітило, розбіглось полум`я то чистим, золотим вогнем... І раптом — очі...
Дивнії очі крізь тисячиріччя затурбовано глянули звер у, Розкриті долоні і між ними — очі... Очі тривожні тануть у серці, Ллється у серце ко ання... без краю. Дарує ко ання Марія Оранта.
...................................
Розлітались вранці сизі соколи, Рознесли вогонь по краплі на крила . Так і я, в яки края , в якій землі, Де б не був твоє ко ання ніс, як пта . Пили коні води Немана — ріки, Все цвіло, дурман жа ливо-чарівний. Заморочила чаклунка лісова - Незнайомая весна... на чужині. За опила, закрутила, розплескала з серця ко ання. Пустеє серце... Пусте серце - серце без ко ання, Наче живе, але як мертве. Загублене листя — люди без ко ання. Але стечуть води в сонячнім місті, Ріднім краї, святій Софії: Дарує ко ання всім Марія Оранта!
Прямая ссылка на текст песни Марія Оранта: http://musworld.ru/music/rus/11/1/5345.html